Borys Javir (borys_javir) wrote,
Borys Javir
borys_javir

Печери Залужжя

у глибину...


Вперше печери коло Залужжя я повидів веснов. Їх ми показав один знайомий. Йшов дощ, ліс сє просинав зі зимового сну, було студено. Я не мав им змоги добре оглянути печери, бо мав недобрий ліхтарик. Теж не мав им з собов фотоапарата, жеби зазнимкати все, що ня цікавило.


Я хтів поїхати до тих печер знову, в процесі спілкування запропонував подрузі приєднати ся. Ми вибрали смо найкращий для обох час — ранок неділі, 18 листопада. Із подругов ми сє здибали в Збаражі. Звідти рушили дорогов в Залужжя. Мороз та іній малювали казку, а приємні розмови відволікали від не дуже доброї погоди.


Як зі Збаража йти на Залужжя, то мож повидіти “типово ірландскі” краєвиди — кам'яниста дорога відділена від обійсть невисокими (коло метра висоти) мурами із сірого каменя. А туман додавав відповідного ефекту загадковості, містичності і “британскості”…

DSCF0769_2

символ епохи, яка відмирає


Коло церкви дорога повела праворуч, потім біля старого костелу — ліворуч і вгору. Незабаром ми вийшли смо до остатніх хат, які були відділені від лісу невеликим полем.


DSCF0771_2
DSCF0773_2
DSCF0781_2
передзимові інкрустовані інеєм краєвиди


Жеби потрафити у печери, треба з польової дороги звернути в ліс. Стежка йде через рів, потім ся піднімає вгору.


DSCF0783_1


Перед печерами, коло стежки, яка з'єднує їх, є високий камінь трикутної форми. За час, відколи тут стоїт, він заріс мохом і в бронзуватому лісі ся виділяє зеленню.


DSCF0796_1
DSCF0785_1


Про самі печери Google конкретної відповіді не дав. Тому буду повідати то, що видів і чув від знайомих.

Печери розташовані на північному схилі горба (гори) Медобірского кряжу. Ся гора доста різко ся відділяє на місцевості, має “сестру” з півдня. Між ними протікає потік. На горі, яка південніше, колись стояв старий Збаразький замок (село ся зве Старий Збараж).

Урочище, в якому розташовані печери, має складний рельєф. Між крайніми точками печерного комплексу є орієнтовно 100 метрів. Східна частина означена тим, що перед печеров є підняття материка (швидше за все, штучний насип) з майданчиком.

“Східна” печера є невеликов, має дві кімнати. Як стати лицем до входу, то права кімната більша, стеля її вища. Ліва кімната доста менша і її стеля трохи нижча. Між кімнатами є перегородка, в якій зроблено прохід. У печері видно сліди людскої праці — певнов міров вона рукотворна (відав, вирублена в тріщині скали).


DSCF0792_1
вхід у “східну” печеру
DSCF0791_1
вид з глибини більшої кімнати


Насип із майданчиком, що перед печеров, добре видко із стежки. Сам майданчик має до десяти кроків у діаметрі. В його центрі ми виявили залишки вогнища.


DSCF0797_1
вид на насип та вхід у печеру із західного боку


Майже у центрі “комплексу” розташована друга печера. Вона має суттєво складнішу будову: своєрідні сіни, дві ґалереї та кімнати. До входу веде стежка, яка піднімає ся вгору від майданчика внизу. Враховуючи, що вхід розташований у прямовисній скалі, а підйом до нього різкий, можна припустити, що обвал частини породи було зроблено навмисне, жеби полегшити доступ до входу.


DSCF0800_1
стежка вище майданчика


DSCF0805_1
вище впалих дерев та покритих мохом каменів ся чорніє вхід у печеру


Прохід має вигляд ущелини витягнутої горизонтально, доста низький. Опісля стеля ся підвищує — починає ся зала. Навпроти входу є великий камінь, який є перегородков між першов і другов залами. До другої зали ведут два проходи — ліворуч від каменя стрімкий витягнутий вертикально і праворуч від каменя трубоподібний, але пологий.


DSCF0842_1
DSCF0839_1
вид з “сіней” на вихід з печери


Стеля другої зали вища з правого боку, західного.

Нижче лівого проходу є хід вниз, від якого є доступ до кімнати з невисоков стельов. Під тов кімнатов є невелика ґалерея, яка ся закінчує двома кімнатами. В більшій з них при обробітку каменя були залишені виступи у материку, які могли б бути лавами/ліжками. Менша кімната є невеликов, за рівнем нижча від сусідньої.

Нижче правого проходу розташований вхід у ґалереї. Він доста вузький, трубоподібний, витягнутий горизонтально. Жеби потрафити в найнижчий рівень печери, треба дуже ся зігнути.


DSCF0828_1
вид на “праву” ґалерею, праворуч — низький вхід згори


Одна ґалерея відходит праворуч. Вона доста низька, але ся завершує округлов кімнатов, стеля якої вища, ніж стеля коридору. Також з кімнати йде хід вгору, який ся закінчує у щілині в скалі.


DSCF0810_1
остатня кімната “правої” ґалереї


DSCF0812_1
вид на коридор з “правої” кімнати

Друга ґалерея йде ліворуч. Її стеля висока — до трьох метрів. Вона переходит у залу, з лівої сторони якої є кам'яний стіл, який мій знайомий назвав жертовником. Стіл є кам'янов плитов, яка помітно виступає із материка. Ліворуч від столу, паралельно до “лівої” ґалереї є невеликий хід, який ся тягне в глибину породи не більше, ніж на 2 метри.


DSCF0816_1
вид на “ліву” ґалерею, ліворуч — виступ кам'яного “столу”


DSCF0817_1
вид на кам'яний “стіл” збоку


DSCF0819_1
на першому плані — кам'яний “стіл”

“Ліва” ґалерея доволі довга і йде в глибину материка та понижує ся у рівні. Ся закінчує тупиком.


DSCF0822_1
DSCF0824_1
DSCF0825_1
ліва” ґалерея та тупик, яким вона ся закінчує


Ґалереї зорієнтовані строго за сторонами світу - “ліва” йде на південь, “права” - на північ. На всіх стінах печери видно сліди ручної праці. Творці цих кімнат, певно, приклали значні зусилля, жеби вийняти великий об'єм каменю через вузькі проходи.

Частина стін розписана сучасними “петрогліфами”. А в кінці південної (“лівої”) ґалереї витесано голову коня.

DSCF0919_1


Внизу від виходу з печери є ще один майданчик, на якому майже в центрі складені доволі великі камені. Можливо, там міг бути жертовник. Від майданчика починає ся вал, який ся тягне на захід і розритий неподалік навпроти виходу каменю (певно, хотіли влаштувати кар'єр). Між валом і скалов є долина, дном якої йде стежка. В тій скалі є виїмка, але явного входу в можливу печеру нема.

DSCF0924_1

майданчик нижче входу в печеру

DSCF0799_1

рів, праворуч від якого - вал

DSCF0885_1

вид на вал з півночі


Місцина потребує більш детального дослідження, в тому числі й археологічного.


Ми з подругов після печер ся відправили на прогулянку лісом. Майже зимові краєвиди з туманом навіювали щось казково-містичне. Можливо, то лиш гра уяви та асоціацій, а може й справді щось у тому лісі є...

DSCF0860_1
вид з лісу

DSCF0863_1
вид на ліс та гору, де розташовані печери

DSCF0865_1
зимовий ліс

DSCF0873_2
яблука взимку

mapa1
червона стрілка вказує на розташування печер, мапа з Google


_ _ _

18-24 листопада 2012 року

Борис Явір Іскра


Tags: Галичина, Залужжя, Збараж, вона, друзі, мандри, осінь, село
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 12 comments